Беллалгін

Беллалгін - спазмолітичний засіб, що застосовується для лікування функціональних захворювань ШКТ.

Фармакологічна дія Беллалгіна

Завдяки діям речовинам медикаменту - екстракту беладони, бензокаїну, метамізолу і гідрокарбонату натрію, Беллалгін володіє антацидних, спазмолітичну, аналгетичну і місцевоанестезуючою властивостями.

Форма випуску

Відповідно до інструкції, Беллалгін випускають у формі плоскоциліндричної, від світло-жовтого до жовтувато-сірого кольору таблеток, з темними вкрапленнями, фаскою та рискою, по 10 шт. у контурних чарункових упаковках.

До складу однієї таблетки Беллалгіна входить по 250 мг бензокаїну і метамізолу натрію, 15 мг густого екстракту беладони і 100 мг бікарбонату натрію, а також такі допоміжні речовини, як:

• Стеаринова кислота;
• Тальк;
• Картопляний крохмаль;
• Вазелінове масло;
• Силіконова емульсія КЕ-10-12.

Показання до застосування Беллалгіна

Відповідно до інструкції із застосування, Беллалгін призначають для усунення больового синдрому, що виникає на тлі шлунково-кишкових захворювань, які супроводжуються збільшенням секреції шлункового соку і виникненням спазмів гладкої мускулатури органів шлунково-кишкового тракту, а саме при:

• Печії;
• Гіперацидному гастриті;
• Відрижці;
• Спастичному коліті;
• Гастралгии;
• Виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.

Спосіб застосування

Відповідно до інструкції, Беллалгін приймають всередину, до прийому їжі і рясно запиваючи водою. Дозування кошти для дітей і дорослих становить одна таблетка двічі або тричі на добу, з можливим збільшенням дози для дорослих до 3 таблеток три рази на день.

Курс лікування медикаментом Беллалгін встановлюється лікуючим лікарем в індивідуальному порядку.

Протипоказання

Відповідно до інструкції із застосування, Беллалгін протипоказаний у випадках гіперчутливості до компонентів препарату, глаукоми, гіперплазії передміхурової залози, лейкопенії, агранулоцитозу, гранулоцитопенії, інфекційної та цитостатичної нейтропенії.

Неприпустимо застосування Беллалгіна при спадкової гемолітичної анемії, яка виникає на тлі дефіциту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, важкої печінкової або ниркової недостатності, повному або неповному поєднанні бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу навколоносових пазух і носа з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів, а також при вагітності та в період лактації.

З обережністю Беллалгін призначають при пієлонефриті та гломерулонефриті, а також при тривалому зловживанні етанолом.

Побічні дії Беллалгіна

За відгуками, Беллалгін викликає побічні ефекти з боку органів кровотворення та сечовидільної системи, а саме:

• Інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок, протеїнурія, забарвлення сечі в червоний колір, олигурию і анурию (сечовидільна система);
• Агранулоцитоз, тромбоцитопенію і лейкопенію (органи кровотворення).

Беллалгін викликає ряд алергічних реакцій, до числа яких відносяться ангіоневротичний набряк, синдром Лайєлла і Стівена-Джонсона, бронхоспастичний синдром та анафілактичний шок. Також медикамент викликає запаморочення, спрагу і дизурию, парез акомодації, запори і психомоторне збудження, зниження артеріального тиску, мідріаз і сухість слизової оболонки порожнини рота, серцебиття, затримку сечі і тимчасове порушення зору, судоми і сонливість.

Лікарська взаємодія

Одночасне застосування Беллалгіна з хлорпромазином та іншими похідними фетотіазіна в деяких випадках викликає розвиток вираженої гіпертермії, а в поєднанні з ненаркотичними анальгетиками, алопуринолом, контрацептивними гормональними препаратами та трициклічнимиантидепресантами може призвести до посилення токсичності.

Медикамент заборонено використовувати у поєднанні з колоїдними кровезаменителями, рентгеноконтрастними препаратами і пеніциліном.

Вхідний до складу Беллалгіна метамізол збільшує активність глюкокортикостероїдів, непрямих антикоагулянтів і пероральних гіпоглікемічних засобів, так як витісняє їх із зв'язку з білками плазми.

Поєднання барбітуратів, фенилбутазона або інших індукторів печінкових ферментів з Беллалгіном зменшує ефективність метамізолу.

Особливі вказівки до Беллалгіну

Засіб краще не вживати особам, професійна діяльність яких вимагає підвищеної гостроти зору.

У випадках призначення Беллалгіна хворим, які отримують цитостатичні препарати, прийом засобу повинен здійснюватися під лікарським наглядом.

Ризик виникнення алергічних реакцій після прийому медикаменту найбільш високий у хворих полінози і бронхіальну астму.

Препарат не можна застосовувати з метою зняття болю в животі до моменту виявлення причини, що послужила їх виникненню.

Згідно з інструкцією, на тлі терапії Беллалгіном колір сечі може ставати червоним, що стає можливим через виділення метаболіту. Важливо при тривалому лікуванні препаратом контролювати картину периферичної крові.

Метамізол натрію, що входить до складу медикаменту, може впливати на розвиток агранулоцитозу, тому при виявленні у хворого ознобу, невмотивованого підйому температури, болю в горлі, стоматиту, утрудненого ковтання, явищ проктиту або вагініту, препарат повинен бути скасований негайно.

Умови зберігання

Згідно з інструкцією, Беллалгін необхідно зберігати в недоступному для дітей та захищеному від потрапляння прямих сонячних променів сухому місці, температура в якому не перевищує 25 ° C. Препарат відпускається з аптек без рецепта, при дотриманні всіх рекомендацій виробника, термін зберігання Беллалгіна становить три роки, по закінченні яких медикамент утилізуйте.