Вальдоксан

Вальдоксан - препарат, що належить до групи антидепресантів.

Форма випуску та склад

Препарат випускається у формі таблеток, вкритих оболонкою жовто-оранжевого кольору із зображенням логотипу фірми. Діючою речовиною Вальдоксана є агомелатин, в якості допоміжних речовин до складу препарату входять:

• Магнію стеарат;
• Лактозимоногідрат;
• Крохмаль кукурудзяний;
• Карбоксиметилкрохмаль натрію;
• Повидон;
• Кремнію діоксид колоїдний;
• Стеаринова кислота.

Плівкова оболонка таблеток включає в себе:

• Гіпромелози;
• Макрогол;
• Титану діоксид;
• Гліцерол;
• Заліза оксид жовтий;
• Магнію стеарат.

Логотип фірми наноситься на таблетку фарбою блакитного кольору, яка містить:

• Пропіленгліколь;
• Шелак;
• Індигокармін лак алюмінієвий.

Показання до застосування Вальдоксана

Супровідний Вальдоксан інструкція рекомендує застосовувати препарат з метою лікування великого депресивного розладу у дорослих.

Протипоказання

Вальдоксан не може бути призначений пацієнтам з підвищеною чутливістю до його компонентів і особам, які страждають непереносимістю лактози. Препарат не рекомендується застосовувати при печінковій недостатності і одночасної терапії препаратами, які інгібують ізофермент CYP1 A2.

Також ліки не використовується в педіатричній практиці.

Дотримуватися обережності слід при призначенні Вальдоксана людям похилого віку, а також при наявності таких захворювань, як:

• Ниркова недостатність;
• Деменція;
• Маніакальний і гіпоманіакальні синдром;
• Алкоголізм.

Обережність слід дотримувати і при використанні препарату особами з суїцидальними думками і подіями в анамнезі, а також при одночасній терапії препаратами з гепатотоксическим дією і за наявності інших факторів ризику порушення функціонування печінки (наприклад, жировий гепатоз, ожиріння, цукровий діабет).

Під час вагітності слід адекватно співставити можливу користь для матері з потенційним ризиком для майбутньої дитини. У випадках, коли виникає необхідність у застосуванні Вальдоксана в період лактації, рекомендується припинити грудне вигодовування.

Спосіб застосування і дозування Вальдоксана

Тривалість терапії та точне дозування визначає лікуючий лікар. Згідно інструкції до Вальдоксану, рекомендується наступна схема прийому препарату:

• Ковтати таблетку слід, не порушуючи її цілісності, незалежно від прийому їжі;
• Приймати препарат потрібно 1 раз на добу, краще ввечері;
• У разі якщо черговий прийом був пропущений, необхідно приймати наступну таблетку по можливості раніше звичного терміну, проте якщо підійшов час наступної дози, подвоювати її не слід. Для зручності контролю прийому виробники розміщують спеціальний календар на блістері з препаратом;
• Добова доза в середньому дорівнює 1 таблетці Вальдоксана, якщо після закінчення 2 тижнів регулярного застосування препарату терапевтичний ефект недостатній, можливо її збільшення до 2 таблеток.

Для забезпечення повної ліквідації симптомів і попередження рецидивів курс лікування повинен становити не менше півроку, поступове зниження дози після закінчення лікування не потрібно.

Побічні дії Вальдоксана

Відзначається, що в більшості випадків побічні ефекти, спровоковані застосуванням Вальдоксана, проявляються в перші два тижні терапії і виражені незначно або помірно. Найбільш частими небажаними реакціями є нудота та запаморочення. Також прийом препарату може викликати:

• Головні біль, мігрень, сонливість і безсоння;
• Підвищення активності АЛТ і АСТ, в рідкісних випадках гепатит і печінкову недостатність;
• Шум у вухах;
• Бойові відчуття в спині;
• Тривожність, манію і гіпоманію, прояви основного захворювання, суїцидальні думки і суїцидальна поведінка, ажитацію, галюцинації;
• Нудоту і блювоту, запори і діарею, болі в животі;
• Пітливість;
• Нечітке зір;
• Стомлюваність;
• Свербіж шкіри, кропив'янку, екзему, в окремих випадках - набряк Квінке, еритематозну висип, набряк обличчя;
• У рідкісних випадках - збільшення або зниження маси тіла.

Особливі вказівки

У процесі терапії Вальдоксаном необхідно регулярно контролювати функцію печінки: на початку терапії, потім через 3, 6, 12 і 24 тижні застосування препарату, а також дотримуватися обережності при призначенні препарату особам, для яких існує ризик розвитку порушень функцій печінки. Це пояснюється наявністю зафіксованих випадків ураження печінки в результаті використання Вальдоксана.

Слід утриматися від керування потенційно небезпечними механізмами в процесі терапії препаратом.

Аналоги Вальдоксана

Аналогом Вальдоксана є Мелитор, однак для заміни одного препарату іншим слід звернутися до лікаря.

Умови та термін зберігання

Термін придатності Вальдоксана становить 3 роки, зберігати його необхідно в недоступному для дітей місці.