Бициллин


Ліки випускається у вигляді порошку, з якого виходить розчин для ін'єкцій. У Біциліну може бути три типи складу:

  • Бициллин 3. У даному розчині міститься бензилпенициллин натрієвої солі, бензаніт бензилпеніциліну і бензилпенициллин новокаїн солі. Всі інгредієнти присутні в рівному співвідношенні - по 400 або 200 тис.

    ОД;

  • У складі Біциліну 1 знаходиться 600, 300 або 1200 тис. ОД бензатину бензилпеніциліну;
  • У Біциліну 5 у складі знаходиться комбінація 300 тис. ОД бензилпеніциліну новокаїнової солі та 1200 тис.

    ОД бензаната бензилпеніциліну.

Розчин Бициллин 3 після введення дуже повільно всмоктується в кров, але після однієї ін'єкції максимальна лікувальна концентрація препарату присутній в організмі впродовж тижня.

Що стосується Біциліну 1, то він також характеризується повільним процесом всмоктування в кров. Максимальна доза визначається в крові протягом 12-24 годин.

Дія препарату починається вже через 3-6 годин після ін'єкції.

Бициллин 5 надходить у кров протягом перших годин після введення. Максимальний терапевтичний рівень лікарського засобу зберігається близько місяця. Нирки виводять лише незначну частину препарату.



Діюча речовина здатне проникати в грудне молоко і долати плаценту.

Особливості застосування Біциліну: медичні показання

Згідно з офіційною інструкції до бициллином, представленої розробником, препарат може застосовуватися в таких випадках:

  • З метою профілактики ревматизму;
  • Для лікування інфекцій, спричинених організмами чутливими до пеніциліну;
  • При бешихових запаленнях;
  • При інфекціях дихальних шляхів і ЛОР-органів: вогнищеві та крупозних пневмонії, тонзиліт, скарлатина стрептококовий фарингіт;
  • Фрамбезія, сифіліс, гонорея.

Бициллин: інструкція із застосування

Застосовувати Бициллин слід тільки за призначенням лікаря і шляхом внутрішньом'язового введення розчину. Готувати розчин можна тільки перед процедурою введення, не можна розводити заздалегідь або використовувати залишки.

В інструкції до бициллином зазначено, що для приготування ліків рекомендується використовувати 0,25-0,5% -ний розчин прокаїну, стерильну воду або ізотонічний розчин натрію хлориду. Перш ніж вводити антибіотик пацієнту, необхідно перевірити його на переносимість даного ліки.

Профілактичні заходи і лікування бициллином 1 від ряду інфекційних захворювань повинні проводитися один раз на тиждень - 600 або 300 тис. ОД 1 раз на тиждень.

За рішенням лікаря одноразова доза препарату може бути збільшена до 1200 тис. ОД, а кратність введення до 2 разів на місяць. При лікуванні бициллином ревматизму рекомендується 2 рази на місяць вводити пацієнту 2400 тис.


ОД розчину. Надалі щоб виключити рецидиви ревматизму хворий повинен щотижня протягом 6 тижнів отримувати по 600 тис.

ОД. При сифілісі кожному хворому складається індивідуальна схема лікування, але згідно з інструкцією до бициллином рекомендована доза в даному випадку становить 2400 тис. ОД, які слід вводити кожні 8 днів.

Загальна кількість ін'єкцій не повинно перевищувати 3 разів.

У дозуванні 300 або 600 тис. ОД пацієнтові вводитися розчин Біциліну 3. Введення цього лікарського засобу повинно проводитися за наступною схемою: мінімальна дозування ставиться 1 раз через кожні 4 дні, а максимальна 1 раз на 6 днів.

Для первинного і вторинного сифілісу курс лікування становить 7 ін'єкцій, під час яких хворому має вводитися до 1800 тис. ОД розчину, за винятком першого уколу, коли дозування не повинна перевищувати 300 тис.

ОД. Другу ін'єкцію Біциліну 3 слід зробити вже через 24 години після першого уколу, а інші повинні проводитися не частіше ніж 2 рази на тиждень.

Дорослим і дітям віком старше 8 років, яким прописаний розчин Бициллин 5, повинні приймати ліки за наступною схемою: 1500 тис. ОД препарату кожні 4 тижні.

Для дітей більш старшого віку дозування Біциліну 5 може бути скоригована до 1200 тис. ОД.


Якщо необхідно проводити лікування бициллином дітям молодшого віку, то можна вводити препарат 1 раз у дозі 600 тис. ОД з обов'язковим тритижневим інтервалом.При появі ознак алергічних реакцій Біцилін слід відмінити і призначити відповідну терапію

Бициллин: побічні ефекти

Застосування Біциліну може викликати ряд негативних реакцій організму:

  • Інтерстиціальнийнефрит;
  • Стоматит, нудота, порушення функції печінки, глосит, діарея;
  • Шум у вухах, запаморочення, головний біль;
  • Лейкопенія, еозинофілія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія;
  • Бронхоспазм;
  • Суперінфекція, що розвинулася на тлі стійкості мікрофлори до препарату;
  • Різкі зміни артеріального тиску, збої у функціях міокарда;
  • Лихоманка, дерматит, кропив'янка, ангіоневротичний набряк Квінке, озноб, набряки, шкірні висипання, анафілактичний шок.

Бициллин: протипоказання

Лікування бициллином не можна проводити людям, що мають підвищену чутливість до представників групи пеніцилінів. Також Бициллин 3 і 5 не призначається пацієнтам зі надчутливістю до новокаїну.

Особливу обережність необхідно проявляти, якщо у пацієнта є такі захворювання:

  • Астма бронхіальна
  • Кропив'янка;
  • Лихоманка сінна.

Немає даних щодо застосування Біциліну в період лактації і під час вагітності. Якщо врахувати, що діючі речовини препарату здатні проникати до плоду через плаценту та виділяються з грудним молоком, то призначати прийом ліків може тільки лікар.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!