Варфарин

Таблетки Варфарин Нікомед Варфарин - лікарський препарат з антикоагулянтну дію.

Форма випуску та склад

Варфарин випускається у вигляді таблеток, основною діючою речовиною яких є варфарин натрію.

В якості допоміжних речовин в варфарином використані: кукурудзяний крохмаль- лактоза- дигідрат гідрофосфату кальцію, повідон 30, індигокармін, стеарат магнію.

Таблетки випускаються в пластикових флаконах по 50 і 100 штук.

Показання до застосування Варфарину

За інструкцією Варфарин застосовується:

Як профілактичний і лікувальний засіб при:

Гострому венозному тромбозі;
Емболії легеневої артерії;
Повторному інфаркт міокарда;
Післяопераційному тромбозі;

Як додатковий засіб при:

Електричної кардіоверсії миготливої аритмії;
Проведенні медикаментозного або хірургічного лікування тромбозу;
Рецидивуючому венозному тромбозі;
Протезуванні клапанів серця та судин;
Повторної емболії легеневої артерії;
Тромбозі коронарних, периферичних, мозкових артерій;

А також застосовується з метою вторинної профілактики тромбозу і тромбоемболії при мерехтінні передсердь і після інфаркту міокарда.

Протипоказання

За інструкцією Варфарин не застосовується:

У разі недавно проведених черепно-мозкових, офтальмологічних операцій, операцій у зв'язку з травмами, що зачіпають велике операційне поле;
При станах і захворюваннях з високим ризиком виникнення кровотеч, патологічних змінах крові;
При цереброваскулярних геморрагиях;
При аневризмах:
При наявності тенденції до кровотечі при виразковій хворобі, захворюваннях сечостатевої та дихальної систем;
При важких захворюваннях нирок і печінки;
При важкої артеріальної гіпертензії;
При злоякісної артеріальної гіпертензії;
При бактеріальному ендокардиті, перикардиті і ексудативному перикардиті;
У разі проведення діагностичних процедур, пов'язаних з можливістю розвитку неконтрольованого кровотечі;
При загрозі викидня і вагітності.
У разі проведення обширної регіональної анестезії та блокади.

Спосіб застосування і дозування Варфарину

Варфарин призначений для прийому всередину.

Таблетки Варфарину приймають в дозуванні від 2 до 10 мг на добу залежно від клінічної ситуації, параметрів згортання крові пацієнта і реакції його організму на лікування.

Побічні дії Варфарину

Застосування Варфарину може викликати певні побічні реакції:

Серцево-судинна система: васкуліти, пурпурне забарвлення пальців стоп, озноб, відчуття холоду, парестезії;
Системи згортання крові: гематоми, кровотечі, анемія, некрози шкіри;
Травна система: нудота, діарея, блювота, біль у животі, холестаз, гепатит, підвищення активності печінкових трансаміназ, жовтяниця;
Центральна нервова система: астенія, втома, запаморочення, головний біль, порушення смаку, летаргія;
Дихальна система: трахеальная або трахеобронхиальная кальцификация;
Дерматологічні та алергічні реакції: бульозний висип, дерматит, алопеція, набряк, висип на шкірі, кропив'янка, лихоманка, свербіж шкіри.

Особливі вказівки

При застосуванні Варфарину необхідно мати на увазі, що:

Лікування препаратом підвищує ймовірність емболії частками атеросклеротичних бляшок;
При тривалому лікуванні підвищується ризик виникнення кровотеч;
Під час лікування необхідно контролювати дозу препарату і регулярно визначати параметри коагуляції;
Препарат обережно застосовується при: інфекційних захворюваннях або дисбактеріозі, травмі, наявності великої поверхні, що кровоточить, постійних катетерах, відомому або очікуваному дефіциті протеїну C, важкому діабеті, істинної поліцитемії, помірних і важких алергічних реакціях, анафілактичні реакції.
В особливому спостереженні потребують літні пацієнти, особи з психічними порушеннями;
При порушеннях в роботі печінки можуть потенціюватись ефекти, пов'язані з порушеннями синтезу факторів згортання і зниженням метаболізму Варфарину;
Пацієнтам, які мають застійну серцеву недостатність, необхідний більш частий моніторинг лабораторних показників і корекція дозування препарату;
Ризик розвитку кровотеч підвищується при прийомі Варфарину одночасно з інгібіторами ферментів печінки, антиагрегантами, антикоагулянтами;
При прийомі препарату одночасно з антихолінергічними засобами у літніх пацієнтів можуть виникати порушення уваги і пам'яті;
При прийомі препарату з похідними сульфонілсечовини може посилюватися гіпоглікемічний ефект;
Індуктори ферментів, гризеофульвін, діклоксаціллін, миансерин, рифампіцин, глутетимід, сукральфат, ретиноїди, глутетимід, парацетамол, феназон, коензим Q10, колестирамін, діуретики, препарати женьшеню, вітамін К, аминоглютетимид, цизаприд, глюкагон, мітотан, меркаптопурин, ацитретин зменшують антикоагулянтну дію Варфарину;
Підсилюють антикоагулянтну дію препарату гепарин, НПЗЗ, похідні піразолону, трамадол, декстропропоксифен, поєднання кодеїну та парацетамолу, антиаритмічні, протигрибкові, протимікробні засоби, глібенкламід, хінін, вальпроєва кислота, циклофосфамід, прогуаніл, фторурацил, метотрексат;
Ефекти Варфарину посилюються у хворих на алкоголізм, які беруть дисульфирам.
Препарат не рекомендується застосовувати в поєднанні зі стрептокіназою і урокіназою.
Не встановлені безпека та ефективність препарату в дитячому та підлітковому віці.

Аналоги Варфарину

До аналогам Варфарину відносяться Фарварекс, Мареван, Варфарин натрію.

Терміни та умови зберігання

Препарат зберігають при температурі не більше 25? не більше 5 років.