Амікацин

• Сальмонели;
• Ентерококи;
• Стрептококи;
• Стафілококи;
• Псевдомонади;
• Клебсієли;
• Шигели;
• Серрація;
• Кишкова паличка;
• Синьогнійна паличка.

Застосування Амікацину доцільно в тих випадках, коли інші аміноглікозиди (гентаміцин, тобраміцин, нетилміцин) виявляються безсилі, наприклад, для придушення особливо стійких мутованих штамів синьогнійної палички. Спільне застосування Амікацину і бензилпеніциліну дозволяє побороти ускладнені, змішані бактеріальні інфекції, оскільки ці два препарати доповнюють і підсилюють дію один одного.

Випускається дві медикаментозних форми цього антибіотика: порошок Амікацин для розведення і готовий розчин для ін'єкцій. Препарат актуальне при лікуванні багатьох інфекцій, в тому числі, дуже важких і небезпечних для життя.

Сьогодні ми наведемо детальну інструкцію до амікацину, а також обговоримо переваги і недоліки цього антибіотика.

Показання до застосування Амікацину

Готовий розчин або порошок для розведення Амікацин призначають при наступних бактеріальних інфекціях і запальних захворюваннях гострого та хронічного перебігу:

• Інфекційний ендокардит;
• Бронхіт, пневмонія і абсцес легенів;
• Емпієма плеври;
• Сепсис;
• Перитоніт і післяопераційні запальні процеси;
• Простатит, цистит, пієлонефрит, уретрит, гонорея та інші запальні захворювання сечостатевої сфери;
• Гнійні інфекції шкіри, м'яких тканин, суглобів і кісток;
• Отит, гайморит і інші запалення ЛОР-органів;
• Інфекції печінки, нирок, жовчного міхура і проток.

Інструкція до амікацину

Антибіотик Амікацин призначають зазвичай при гострих неускладнених інфекціях дихальних шляхів і сечостатевої сфери, лікування яких проводиться вдома, а не в стаціонарі. Дозування і тривалість курсу визначається лікарем.

Як правило, призначають по 250 мг антибіотика 2 рази на день протягом 7-10 днів.

Для внутрішньовенних або внутрішньом'язових ін'єкцій потрібно розвести Амікацин правильно, і це одна з причин, чому лікування таким препаратом важких інфекційних захворювань (ендокардит, пневмонія, сепсис) проводиться в лікарні під наглядом лікаря. Необхідно розвести Амікацин так, щоб концентрація активної речовини в розчині не перевищувала п'яти мг на один мл.

В іншому випадку при введенні препарату внутрішньовенно або внутрішньом'язово можливі непередбачувані негативні реакції організму. Якщо немає можливості розвести Амікацин за інструкцією, краще використовувати готовий розчин в ампулах.

Дозування препарату розраховується виходячи з ваги пацієнта. Як правило, дорослим пацієнтам призначають по 5 мг на 1 кг ваги кожні 4-12 годин, в залежності від типу інфекції та особливостей клінічної картини.

Гранично допустима доза - 15 мг на 1 кг ваги. Якщо мова йде про хворих з опіками або тяжкою формою ниркової недостатності, то незалежно від типу захворювання їм не вводять більше 7,5 мг Амікацину на 1 кг ваги.

При цьому за станом пацієнта повинен пильно спостерігати медичний персонал.

Можна призначати Амікацин дітям, але це зазвичай роблять лише у випадках, коли хвороба загрожує життю малюка. Доношеним немовлятам і дітям до 12 років цей антибіотик починають вводити з 10 мг на 1 кг ваги, а потім знижують дозування до 7,5 мг.

Давати Амікацин дітям, які народилися недоношеними і внутрішньоутробно інфікованими від матері, починають з 7,5 мг, а потім знижують дозу до 5 мг. Як правило, введення препарату здійснюється через крапельницю і під постійним контролем лікаря-неонатолога.

Амікацин дітям грудного віку призначають лише в крайніх випадках, коли від своєчасного купірування запального процесу залежить прогноз збереження життя.

Побічні дії Амікацину

Як будь-який серйозний антибіотик, цей препарат може викликати небажані побічні ефекти:

• Розлади травлення (нудоту, блювоту, діарею);
• Алергічні реакції (висип, набряки, свербіж);
• Головні болі, судоми, тремор, розкоординації, непритомність;
• Погіршення слуху і дзвін у вухах;
• У важких випадках - задуха і зупинку дихання.

Протипоказання і особливі вказівки

Амікацин не призначають:

• Вагітним жінкам;
• Особам з важкими формами ниркової, печінкової та серцево-судинної недостатності;
• Пацієнтам з підвищеною чутливістю до аміноглікозидів.

З особливою обережністю цей антибіотик застосовують для лікування:

• Годуючих матерів;
• Літніх пацієнтів;
• Недоношених дітей;
• Хворих на міастенію, невритом слухового нерва і хворобою Паркінсона.

Амікацин погано поєднується з деякими антибіотиками з групи пеніцилінів і цефалоспоринів. Спільне застосування з ванкоміцином, цисплатином і полимиксином підсилює негативний вплив Амікацину на нирки і слуховий нерв.

Цей антибіотик заважає засвоєнню вітамінів B і C, а також хлориду кальцію. Крім того, він знижує ефективність ліків від міастенії.