Глемаз

Форма випуску та склад

Випускається медикамент у вигляді таблеток, кожна з яких містить:

4 мг глімепіриду;
Такі допоміжні речовини, як магнію стеарат, кроскармелоза натрію, целюлоза мікрокристалічна, барвники хіноліновий жовтий і діамантовий блакитний.

Показання до застосування Глемаза

Як вказано в інструкції до Глемазу, цей лікарський засіб призначений для лікування цукрового діабету другого типу - Як в якості монопрепарата, так і в складі комбінованого лікування у поєднанні з інсуліном або метформіном.

Протипоказання

Згідно анотації до препарату, застосування Глемаза протипоказано при:

Цукровому діабеті першого типу;
Лейкопенії;
Важких порушення нирок / печінки;
Діабетичному кетоацидозі;
Діабетичної прекомі і комі;
Вагітності та в період лактації;
Станах, що супроводжуються порушенням всмоктування їжі;
Наявності підвищеної чутливості до глімепіриду, якого-небудь допоміжному компоненту медикаменту, похідним сульфонілсечовини і сульфаніламідних засобів.

Зважаючи на відсутність даних про ефективність і безпеку застосування Глемаза в педіатрії, його не призначають дітям і підліткам до 18 років.

Спосіб застосування і дозування Глемаза

Таблетки Глемаз приймають перорально перед або під час щільного прийому їжі (За сніданком або обідом). Початкову та підтримуючу дози визначає лікар в індивідуальному порядку, грунтуючись на результатах дослідження концентрації глюкози в крові.

Початкова дозування Глемаза, за інструкцією, становить 1 мг одноразово на добу, тобто 1/4 таблетки (на кожній таблетці є три паралельні насічки, які ділять її на чотири рівні частини).

Якщо за допомогою цієї дози вдається досягти оптимального терапевтичного ефекту, препарат продовжують приймати в цій же дозуванні в якості підтримуючої.

Якщо глікемічний контроль відсутній, дозу Глемаза поетапно збільшують (з інтервалом 1-2 тижні) - спочатку до 2 мг, потім до 3 і до 4 мг на добу. Більш високі дозування (до 8 мг) медикаменту призначають у виняткових випадках.

Тривалість терапії Глемазом також встановлює лікар, але лікування завжди тривалий і супроводжується регулярним контролем вмісту глюкози в крові.

У разі відсутності у хворого глікемічного контролю при прийомі метформіну, зазвичай призначають супутню терапію глімепіридом. При збереженні дози першого препарату Глемаз призначають у мінімальній дозі, при необхідності поступово її збільшуючи до максимальної добової.

У тих випадках, коли глікемічного контролю не вдається досягти ні при прийомі тільки Глемаза, ні при застосуванні комбінації глимепирид + метформін, можуть призначати одночасне застосування глімепіриду з інсуліном. При цьому дозу Глемаза залишають незмінною, а інсулін призначають у мінімальній початковій дозуванні, при необхідності поступово її підвищуючи.

Будь-яке комбіноване лікування вимагає особливо ретельного медичного спостереження і контролю концентрації глюкози в крові.

Побічні дії Глемаза

Згідно відгуками пацієнтів, що приймають Глемаз, цей препарат може чинити побічні ефекти, такі як:

Гіпоглікемічні реакції;
Транзиторні порушення зору;
Біль у животі, блювота, нудота, діарея, відчуття тяжкості в епігастрії, гепатит, холестаз, підвищення активності печінкових трансаміназ, жовтяниця;
Тромбоцитопенія, панцитопенія, гранулоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, еритроцитопенія, апластична або гемолітична анемія;
Свербіж, висипи, кропив'янка, рідко - зниження артеріального тиску, задишка, анафілактичний шок;
В поодиноких випадках - астенія, пізня шкірна порфірія, гіпонатріємія, головний біль, фотосенсибілізація.

Особливі вказівки

Прийом препарату слід здійснювати в строго обумовленою дозі в певний час доби. Пропуск прийому не можна усувати прийомом більш високої чергової дози.

Хворий повинен заздалегідь обумовити з лікарем всі допустимі заходи, які потрібно приймати в разі подібних помилок у застосуванні Глемаза (наприклад, пропуск прийому медикаменту або прийому їжі) і в ситуаціях, коли прийом чергової дози з якоїсь причини неможливий у встановлений час.

Якщо після застосування глімепіриду в добовій дозі 1 мг, у пацієнта розвивається гіпоглікемія, це означає, що контроль глікемії можливий тільки за допомогою дієти.

У перші тижні лікування Глемазом, а також при нерегулярному прийомі їжі або його пропусках підвищується ризик розвитку гіпоглікемії, тому потрібне ретельне спостереження за хворим.

У стресових ситуаціях (наприклад, при лихоманці, що супроводжує інфекційне захворювання, хірургічному втручанні або травмі) може знадобитися тимчасове переведення пацієнта на інсулінотерапію.

Під час лікування Глемазом необхідне здійснення регулярного контролю функції печінки, концентрації глюкози в крові, картини периферичної крові, концентрації глікозильованого гемоглобіну.

Одночасне застосування Глемаза з деякими іншими препаратами може викликати як ослаблення, так і посилення гіпоглікемічної дії медикаменту. З цієї причини будь-яке інше лікарський засіб можна приймати тільки з дозволу лікаря.

Аналоги Глемаза

За діючою речовиною аналогами Глемаза є Амаріл, Глемауно, Глемаз, Глімепірид, Діамерід, меглімідом, Глюмедекс.

За належністю до однієї фармакологічної групи і схожості механізмів дії аналогами Глемаза є такі препарати: Глібенез, Глібенкламід, Гліданіл, Глідіаб, Гліклазід МВ, Глюкостаба, Діабефарм, Діатіка, Манініл, Мовоглекен.

Терміни та умови зберігання

З аптек Глемаз відпускається за рецептом лікаря. Термін його придатності - 2 роки за умови дотримання рекомендованих виробником правил зберігання - прохолодне (при температурі до 25? С), сухе і захищене від потрапляння прямих сонячних променів місце.