Диакарб

Диакарб - діуретичний (сечогінний) препарат.

Форма випуску та склад

Випускається медикамент у вигляді таблеток, що містять:

• 250 мг ацетазоламіду;
• Такі допоміжні речовини, як натрію кроскармелоза, повідон, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний і мікрокристалічна целюлоза.

Реалізуються таблетки Диакарб по 10 шт. у блістерах, упакованих в картонні пачки по 3 шт.

Показання до застосування

Як вказано в інструкції до диакарба, він призначений для:

• лікування внутрішньочерепної гіпертензії, в тому числі після шунтування шлуночків (у складі комплексної терапії);
• зняття набрякового синдрому слабкої і середньої інтенсивності (зазвичай у поєднанні з алкалозом), обумовленого недостатністю кровообігу, цироз печінки, недостатністю нирок, легенево-сердечним синдромом;
• лікування гострої висотної хвороби (в цьому випадку Диакарб скорочує період акліматизації);
• терапії епілепсії та тетании (судомних нападів);
• купірування гострого нападу глаукоми;
• лікування наполегливих випадків перебігу глаукоми (у складі комплексної терапії).
• передопераційної підготовки пацієнтів;

Протипоказання

Згідно анотації до препарату, застосування диакарба протипоказано при:

• уремії;
• гострої ниркової недостатності;
• гипонатриемии;
• гіпокаліємії;
• гострої ниркової недостатності;
• печінкової недостатності;
• цукровому діабеті;
• хворобі Аддісона (хронічній недостатності кори надниркових залоз);
• метаболічному ацидозі;
• підвищеної чутливості до ацетазоламіду або будь-якої допоміжної компоненту.

Крім того, Диакарб, за інструкцією, не слід застосовувати:

• дітям до 3-х років;
• у першому триместрі вагітності;
• в період лактації.

Призначають препарат, але з особливою обережністю та під постійним медичним контролем:

• при наявності набряків ниркового і / або печінкового генезу;
• одночасно з ацетилсаліциловою кислотою в добової дозі більше 300 мг;
• у другому і третьому триместрах вагітності;
• пацієнтам з легеневою емболією і емфіземою легенів.

Спосіб застосування і дозування

Дозування і схема застосування диакарба залежить від показань.

На початку лікування внутрішньочерепної гіпертензії препарат приймають по 1 таблетці однократно на добу або по 1/2 табл. двічі на день. При відсутності терапевтичного ефекту дозу збільшують.

Максимально допустима добова доза при цьому захворюванні - 750 мг.

При набряковому синдромі слід приймати по одній таблетці через день або за такою схемою: два дні прийому, один день перерви.

При гострій висотної хвороби Диакарб рекомендується приймати за 24-48 години до сходження в дозі 500-1000 мг, у разі швидкого сходження - 1000 мг. Якщо ж симптоми хвороби все одно виникають, лікування продовжують ще дві доби і більше, якщо це необхідно.

При епілепсії препарат призначають по 1-2 таблетки одноразово на добу протягом 3 днів поспіль, потім один день перерви. При одночасному застосуванні з іншими протисудомними препаратами лікування слід починати з дози 250 мг, при необхідності поступово її збільшуючи.

Дітям старше 3-х років Диакарб при епілепсії призначають з урахуванням їх ваги - з розрахунку 8-30 мг на кожний кілограм, загальну добову дозу ділять на 2-4 прийоми. Максимально допустима добова доза - 750 мг.

При глаукомі Диакарб призначають у складі комплексної терапії. При відкритокутовій глаукомі дорослі приймають по 1 таблетці від 1 до 4-х разів на добу.

При вторинної глаукомі - по 1 табл. кожні чотири години протягом одного дня. При гострих нападах глаукоми - по 1 табл. чотири рази на добу.

Дітям Диакарб призначають при нападах глаукоми - з розрахунку 10-15 мг на кожний кілограм ваги, розділені на 3-4 прийоми. Приймати препарат і дорослим, і дітям слід за такою схемою: 5 днів прийому, 2 дні перерви.

При тривалому застосуванні диакарба необхідно дотримуватися калійзберігаючим дієти і приймати додатково препарати калію.

При підготовці до хірургічного втручання медикамент приймають по 1-2 таблетці ввечері напередодні операції і вранці в день її проведення.

Це важливо: у разі пропуску чергового прийому приймати подвійну дозу в наступний прийом заборонено!

Побічні дії

Згідно відгуками пацієнтів, що приймали Диакарб, цей препарат в більшості випадків переноситься добре. Якщо побічні ефекти і виникають, то в основному при перевищенні рекомендованої терапевтичної дози або при тривалому прийомі.

Так, Диакарб може викликати розвиток таких небажаних реакцій з боку організму, як:

• шум у вухах, порушення дотику, парестезія, сонливість, запаморочення, втома, атаксія, світлобоязнь, дезорієнтація, млявий параліч, судоми (з боку центральної нервової системи);
• нудота, зниження апетиту, блювота, порушення смаку, діарея, фульмінантний некроз печінки (з боку травної системи);
• прискорене сечовипускання і нефролітіаз (з боку сечовидільної системи);
• недостатність кістковомозкового кровотворення, панцитопенія, тромбоцитопенія, апластична анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, геморагічний діатез (з боку кровотворної системи);
• кропив'янка, синдром Лайєлла, шкірний висип у вигляді поліморфної еритеми, синдром Стівенса-Джонсона, анафілаксія (алергічні реакції);
• гіпокаліємія, гематурія, гіпонатріємія, гіперкаліємія, глюкозурія, порушення кислотно-основного стану та водно-електролітного балансу (лабораторні показники).

Крім того, Диакарб може стати причиною м'язової слабкості і скороминущої короткозорості.

Аналоги

Аналогами диакарба є наступні препарати:

• Азопт;
• Анікар;
• Ацетазоламід;
• Ацетамок;
• Глаукомід;
• Глауконокс;
• Глаупакс;
• Дегідратін;
• Діламокс;
• Діруран;
• Діурамід;
• Дорзопт;
• Ледіамокс;
• Натріонекс;
• Нефрамід;
• Ренамід;
• Сульфадіурін;
• Трусопт;
• Фонурит;
• Едер;
• Еуміктон.

Терміни та умови зберігання

Диакарб - препарат, що опускається з аптек за рецептом лікаря. Термін його придатності становить 5 років за умови зберігання в сухому, захищеному від потрапляння сонячних променів місці при температурі до 25? С.